Для багатьох звичайні побутові звуки під час війни перетворилися на ворогів: у гудінні бойлера чуються ворожі літаки, свистіння чайника нагадує повітряну тривогу, а кроки сусідів зверху — ракетні удари. А іноді в голові, навіть у повній тиші, лунає звук, що закликає бігти до укриття. Сьогодні розповімо про те, що таке синдром фантомної сирени, та як із ним боротися.

Протягом війни усім нам загрожує небезпека. Мозок у таких умовах працює на всі сто відсотків і застосовує всі органи чуття, щоб вчасно вловити тривожні дзвіночки та дати можливість врятуватися. Ми завжди насторожі, постійно готові реагувати, і через це часом чуємо звуки сирени там, де їх немає.

Хоча цей механізм загалом працює нам на користь, реакція на фантомні сирени виснажує нервову систему і змушує смикатися навіть у тиші. Підібрали кілька порад, щоб мінімізувати фальшиві сигнали та дати собі можливість розслабитися.

Поверніться до реальності. Добре працює техніка «заземлення» — перелічіть предмети навколо, назвіть кілька звуків, запахів, кольорів та текстур, які вас оточують. Корисно також подихати свіжим повітрям та вмитися холодною водою — так фокус свідомості перейде з емоцій до фізичних відчуттів.

Задовольніть потреби власного тіла — попийте води, поїжте, за можливості поспіть або зробіть кілька вправ. Не забувайте про спілкування з близькими — це допомагає позбутися переживань.

Щоб заспокоїтись, варто підготувати план на випадок, якщо екстрена ситуація все ж станеться. Перевірте тривожну валізку з необхідними речами, обговоріть з рідними план на випадок евакуації, розподіліть обов’язки.